EC Regulation  consulting

August 30, 2016

За загальним правилом нормативно-правові акти приймають три інституції: Європейський парламент спільно з Радою, Рада або Комісія . Проте, деякі інші органи ЄС також можуть ухвалювати правові акти нормативного характеру (зокрема, Європейський центральний банк) як в силу власних повноважень, наданих установчих договором, або на підставі делегованих повноважень.
Статтею 288 ДФЄС визначено, що для виконання повноважень Союзу установи ухвалюють регламенти, директиви, рішення, рекомендації та висновки .
         Регламент має загальне застосування. Він є обов’язковим у повному обсязі та повинен прямо застосовуватися в усіх державах-членах.
Юридичні властивості регламенту:

• має загальне застосування,
• характеризується цілісною обов’язковістю (обов’язковістю усіх його елементів),
• має пряме застосування в усіх державах-членах (регламенти ЄС автоматично, без будь-яких імплементаційних заходів з боку органів державної влади держав-членів, стають джерелом їх правових систем; пряме застосування означає, що норми регламенту безпосередньо встановлюють права та обов’язки індивідів, що можуть захищатися ними в національному суді, для цього не потрібно будь-яких дій з боку держави-члена);
• може бути визнаний юридично недійним лише Судом ЄС (національний суд не може визнати регламент юридично недійсним, під час розгляду справи він може звернутися з цим питанням в порядку преюдиціальної процедури до судів ЄС);
• характеризується обґрунтованістю (через визначення мотивів, на яких він ґрунтується, та посилання на відповідні пропозиції або висновки);
• підлягає обов’язковій публікації в офіційному виданні – «Офіційному віснику»;
• набуває чинності на двадцятий день після опублікування (якщо дата не зазначена в самому регламенті).
Найчастіше регламенти ухвалюються Європейським Парламентом разом з Радою, або Радою. Крім того, Рада може делегувати Комісії повноваження видавати регламенти. Такі регламенти Комісії прийнято називати «імплементаційними», що підкреслює їх вторинний, похідний характер.
Регламент вважається найпотужнішим регулятивним засобом ЄС, оскільки його положення стають частиною національних правопорядків держав-членів незалежно від їх волі. Його порівнюють із законом у національному праві. Самі властивості цього правового акту дозволяють усунути проблеми будь-якого міжнародно-правового регулювання, викликані розривом між міжнародним та національними правопорядками. Тому регламенти використовуються як засоби уніфікації правового регулювання в усьому ЄС.
Наприклад, 13 липня 2009 р. Європейським Парламентом і Радою було ухвалено Регламент № 810/2009, що запроваджує Візовий кодекс ЄС. Згідно з цим нормативно-правовим актом у межах ЄС встановлені єдині правила видачі віз державами-членами для перетину повітряного, морського та сухопутного кордону ЄС громадянами третіх країн. Цей Регламент було ухвалено з метою уніфікації візової політики держав-членів ЄС (оскільки органи державної влади країн встановлювали різні вимоги щодо кількості та змісту документів, необхідних для отримання візи) та боротьби з незаконною міграцією з третіх держав. 
         Директива є обов’язковою щодо результату, якого необхідно досягти, для кожної держави-члена, якій її адресовано, проте залишає національним органам влади вибір форми та засобів.
Юридичні властивості директиви: 
• обов’язковість для держав-членів, яким вона адресується (директива може бути адресована конкретній державі-члену, окремим або всім держава-членам);
• обов’язковість в обсязі результату, який має бути досягнутий (директива встановлює так званий «обов’язок кінцевого результату», а не «обов’язок певної поведінки», як це має місце щодо регламенту);
• необхідність імплементації державою-членом у національне право, при цьому національні власті мають право вибору форми та методів (директива отримує властивості повноцінного нормативно-правового акту лише після її імплементації до національних правопорядків. Зазвичай імплементація директиви потребує зміни чинного законодавства або ухвалення нових законодавчих норм);

• юридичний контроль лише Судом ЄС (як і у випадку регламенту, національний суд не може визнати регламент юридично недійсним, під час розгляду справи він може звернутися з цим питанням в порядку преюдиціальної процедури до судів ЄС);
• обґрунтованість (через визначення мотивів, на яких вона ґрунтується, та посилання на відповідні пропозиції або висновки);
• публікація в «Офіційному віснику» або повідомлення відповідній державі-члену (лише ті директиви, що застосовуються щодо всіх держав-членів, підлягають обов’язковій публікації в «Офіційному віснику»);
• набуття чинності на двадцятий день після опублікування (якщо дата не зазначена в самій директиві) або з моменту повідомлення директиви державі-члену.
Директиви виконують дві важливі функції:
(1) оптимальний засіб здійснення гармонізації законодавства держав-членів. Національне законодавство приводиться до спільного стандарту, причому в обмеженому обсязі, який визначається відповідним положенням установчого договору, що слугує правовою підставою конкретної директиви. Завдяки властивостям, притаманним директиві, при здійсненні гармонізації дається забезпечити повагу до національних правових систем, що мають власні правові концепції та термінологію;
(2) засіб децентралізації нормотворчого процесу. При ухваленні рішення на наднаціональному рівні часто об’єктивно складно належним чином врегулювати суспільні відносини з певного питання, оскільки важко передбачити розмаїття, динамічність і комплексність всіх можливих ситуацій.
Таким чином, у властивостях директиви закладена ідея субсидіарності, тт. необхідності ухвалення рішень на якомога нижчому рівні.
Директива застосовується лише щодо зазначених у ній держав-членів. Цим директива схожа на індивідуальні правові акти. Але в переважній більшості випадків директиви використовуються як загальнообов’язкові нормативно-правові акти. Директиви не можуть бути адресовані фізичним чи юридичним особам.
Директива може покладати на держав-членів різні види зобов’язань, а також може навіть зобов’язувати інституції ЄС. Так, у директиві можуть міститися основні зобов’язання держав-членів – норми, що визначають питання, яких стосується директива, таким чином окреслюючи сферу її застосування та часто вказуючи на її мету. Ці норми також описують, часто досить деталізовано, ту правову та/або фактичну ситуацію, яку держави-члени повинні створити в результаті імплементації; при цьому може бути вказано спосіб, у який ця ситуація повинна бути реалізована.
Директиви можуть визначати додаткові зобов’язання держав-членів: щодо строків імплементації директив: у кожній директиві визначається остаточний строк, до настанням якого держава-член повинна завершити її імплементацію; щодо обов’язку держав-членів вживати заходи з імплементації директиви (наприклад, ухвалювати закони, підзаконні та адміністративні акти); повідомляти Комісію про заходи, вжиті з метою імплементації директиви; надавати Комісії тексти національних правових актів, які держави-члени планують ухвалити з метою імплементації директиви. Це дозволить Комісії попереджати неналежну імплементацію; повідомляти Комісії інформацію або консультуватися з Комісією щодо національних імплементаційних заходів, які вживаються в рамках розсуду, наданого державам-членам, або щодо проектів національних імплементаційних заходів до їхнього остаточного ухвалення; здійснювати співпрацю, різноманітні взаємні консультації, обмін інформацією з іншими державами-членами та/або Комісією; здійснювати певні оцінювання або дослідження; розробляти та надавати періодичні звіти про застосування відповідної директиви тощо.

Прикладом може бути Директива Ради ЄС про гігієну продуктів харчування № 93/43/ЄЕС від 14.06.1993 р. На держав-членів згідно з Директивою покладено кінцевий обов’язок: готувати, обробляти, виробляти, пакувати, зберігати, транспортувати, доставляти, здійснювати вантажні та розвантажні роботи, реалізовувати або поставляти споживачеві продуктів харчування виконуються із дотриманням вимог гігієни. Підприємства з виробництва продуктів харчування виконують правила гігієни, які викладені у Додатку до Директиви. Відповідно до Директиви держави-члени можуть виконувати, змінювати або вводити національні положення щодо гігієни, які є більш конкретними, ніж ті, що викладені у Директиві, забезпечуючи, що ці положення: не менш суворі, ніж ті, що викладені у Додатку; не створюють обмежень, перешкод або бар’єрів у торгівлі продуктами харчування, виробленими відповідно до цієї Директиви. Держави-члени самостійно ухвалюють необхідні закони, підзаконні акти та адміністративні положення для виконання цієї Директиви не пізніше 30 місяців після її прийняття та повідомляють про це Комісію.

Тетіана Анакіна.

August 11, 2016

ЕХА проводит консультации по поводу заявки на разрешение для промышленного использования диэтиленгликоля (CAS 111-46-6).
Подателем заявки является компания Merck KGaA, заявка касается использования вещества в качестве растворителя в производстве промежуточных веществ.
Консультации заканчиваются 5 октября.

August 17, 2016

Общественные консультации ЕХА касательно предложения Франции классифицировать двуокись титана, как категорию канцероген 1B получили более 500 комментариев от представителей промышленности, торговых организаций и отдельных деятелей.
Производители двуокиси титана заявили, что вещество не должно быть классифицировано в любом виде, они выразили свою озабоченность по поводу последствий, в случае если классификация будет принята.
Согласно ЕХА примерно 10 млн т/год двуокиси титана производится и/или импортируется на территорию Европейской экономической зоны.

 «Неточная» картина

Ассоциация производителей диоксида титана заявили, что настоящий отчет о гармонизированной системе классификации и маркировки (CLH) отражает "неточную и вводящую в заблуждение картину" предполагаемой опасности, канцерогенность при вдыхании, данного вещества.
Европейская торговая ассоциации переработчиков пластмасс (EuPC) заявили, что в течение десятилетий наблюдалось около 20000 работников на 15 заводах по производству диоксид титана, исследования показали, что нет никаких негативных последствий для здоровья при работе с данным веществом. Представители ассоциации также подчеркнули, что самые тщательные процессы применялись к «оценке вещества»
Производители косметики в Европе отметили, более 20 000 продуктов косметики, поступивших на рынок в течение последних пяти лет, содержат оксид титана. "Классификация канцероген 1B будет означать, что диоксид титана запрещен к применению в косметических продуктах," заявили они, и добавили, что нет никаких оснований прогнозировать увеличение риска заболевания раком легких.
Европейская конфедерация ассоциаций производителей типографской и художественной краски (CEPE) сообщили, что вещество является одним из составляющих в более, чем 85% продуктах, которые производятся их членами, и что, диоксид титана вводится в виде жидкой матрицы, поэтому не может быть токсичен.
Подобные заявления сделали в индивидуальном порядке такие крупномасштабные производители как Albemarle Europe, AkzoNobel, BASF Coatings, Bayer, и Henkel.

Предполагаемые шаги

Французское национальное агентство санитарной безопасности питания, окружающей среды и труда (Anses), предложившее данную классификацию готовят свой ответ на комментарии промышленности.
Первоначальное предложение, комментарии и ответы на них будут отправлены в Комитет по оценке рисков ЕХА для дискуссий, которые ожидаются в июне 2017.

July 16, 2016

Европейский Союз следуя примеру США (Dodd-Frank 1502), принял решение законодательным путём пресечь финансирование вооруженных конфликтов в горячих точках за счёт продажи полезных ископаемых. В отличие от США, ЕС решил охватить не только Конго, но и другие страны Центральной Африки.

Основная цель европейской инициативы обеспечить ответственное отношение копаний ЕС к источникам, где добывается золото, олово, вольфрам и тантал. В связи с чем будут внедрены процедуры обязательной экспертизы (due diligence) в компаниях импортеров, переработчиков этих веществ, а также их руд.

Руководство по проведению обязательной экспертизы, разработанное ОЭСР (OECD), разъясняет всем участникам, использующим конфликтные металлы в своей продукции, каким образом они могут идентифицировать и контролировать риски в своих поставках.

Всемирный золотой совет (World Gold Council) также разработал стандарт по выпуску «бесконфликтного золота». Что говорит о стремлении международных организаций наладить прозрачную и «бескровную» добычу полезных ископаемых.

Однако до окончательного принятия нового законодательства, необходимо решить некоторые вопросы: какие именно территории считать «охваченные конфликтом», как подтвердить то, что метал переработанный (такой метал не подлежит экспертизе), как страны ЕС будут финансировать проведение экспертизы.

Если закон после согласования с Советом ЕС и ещё одного голосования будет принят, он может затронуть 880 тыс. европейских фирм.

July 06, 2016

После победы сторонников так называемого Brexit, возникли некоторые неясности в нормативно-правовой среде Объединённого Королевства. Организация Единственных Представителей выпустили заявление с целью прояснить некоторые моменты. Основными фактами известными на сегодняшний день являются:

1.      Директивы ЕС, которые должны быть вписаны в закон Объединенного Королевства актом парламента, навряд ли будут изменены, по крайней мере, в ближайшее время.

2.      Что касается регламентов ЕС, ситуация зависит от того, что случится после выхода. Очевидно то, что процесс выхода из ЕС займет, по меньшей мере, 2 года, поэтому регистрация в рамках регламента REACH 2018 года пройдет беспрепятственно. После этого возможны 2 сценария:

·         Если Объединенное Королевство останется частью Европейской Экономической Зоны, это автоматически переместит государство в «зону REACH» (наряду с Норвегией, Лихтенштейном и Исландией), следовательно, регламенты REACH, CLP и другие останутся без изменений, а Единственные Представители продолжат свою деятельность.

·         Если Объединенное Королевство не останется частью Европейской Экономической Зоны, что маловероятно, то, во-первых, возникнет необходимость вводить собственные химические контролирующие регламенты. Во –вторых, вещества, зарегистрированные в рамках REACH придется регистрировать повторно, также подавать нотификации CLP. В –третьих, регистрации в рамках REACH, проведенные Единственным Представителем (ЕП) из Объединенного Королевства, будут аннулированы. Однако будет возможность провести процедуру смены ЕП с переносом всех существующих регистраций и нотификаций. В этом случае у участников будет время для проведения соответствующих процедур.

     (по материалам сайта the Only Representative Organisation)

​

​​